1. Вступ

Офіційно доступних, регулярно оприлюднюваних даних, які показували б, скільки щороку ведеться податкових проваджень або перевірочних дій щодо доходів, що не мають покриття у задекларованих джерелах, немає. Однак з практики складається враження, що останнім часом податкова адміністрація дедалі частіше використовує цей інструмент. Цьому сприяє зростання обсягу даних, якими володіє податкова, а також дедалі ширші можливості аналітичного порівняння задекларованих доходів із виявленими витратами платників податків.

Для багатьох осіб це є несподіванкою. Платники податків часто припускають, що якщо щодо них не проводилася класична податкова перевірка, податкова інспекція не аналізує їхній майновий стан. Тим часом податкові органи мають у своєму розпорядженні низку джерел інформації: податкові декларації, дані з нотаріальних актів, інформацію від платників-посередників, публічні реєстри, дані, отримані в межах перевірочних дій, а в окремих випадках також банківську інформацію або дані JPK (єдиний контрольний файл). Дані Міністерства фінансів щодо JPK на вимогу показують, що цей інструмент використовується масово, хоча не лише у справах про незадекларовані доходи.

Найпростішим імпульсом для зацікавлення платником податків є значна витрата, особливо купівля нерухомості. Податкові органи отримують інформацію про такі правочини, зокрема через нотаріусів. Якщо купівля квартири, будинку, земельної ділянки або частки в нерухомості не відповідає доходам, показаним у податкових деклараціях, це може призвести до запитань про джерело фінансування. Подібний ризик може виникнути у підприємця, який протягом кількох років показує збиток або дуже низький дохід, але водночас здійснює витрати, що свідчать про високий рівень споживання. Типовими сигналами також можуть бути часті купівлі автомобілів, значні інвестиції, численні банківські рахунки, великі позики або дарування, а також ситуації, коли платник формально не показує доходів, але набуває майно значної вартості.

Особливо здивованими бувають особи, які перебувають у Польщі віднедавна. Вони не завжди очікують, що польська податкова адміністрація може зіставляти витрати, понесені в Польщі, з історією поданих декларацій, інформацією про майно та поясненнями щодо коштів, які походять з-за кордону.

2. У чому полягає провадження

Справа зазвичай не починається з податкового рішення. Спершу орган може вжити перевірочних дій. Вони менш формалізовані, ніж податкова перевірка чи податкове провадження. Їхня мета полягає у попередньому з’ясуванні сумнівів, наприклад у виклику платника податків для подання документів і пояснень щодо джерел фінансування конкретної витрати. На практиці податкова може запитати, з чого профінансовано купівлю нерухомості, автомобіля, часток, ремонт або інший істотний складник майна. Однак трапляється і так, що вже на цьому етапі орган подає розрахунок, який, на його думку, може привести до визначення бази оподаткування.

Перевірочні дії ще не є податковим провадженням. Платник податків не завжди усвідомлює їхню вагу, оскільки виклики часто сформульовані технічно і на перший погляд невинно. Проте це дуже важливий етап. Пояснення, подані на цьому етапі, можуть пізніше повернутися під час податкової перевірки або податкового провадження. Тому відповіді, надані поспіхом, без аналізу хронології грошових потоків, документів і податкових наслідків, можуть суттєво погіршити становище платника.

Податкова перевірка є вже більш формалізованим режимом перевірки. Орган діє у визначених межах, складає протокол, а платник податків має можливість подати зауваження. Перевірка може завершитися без подальших дій, але може також призвести до відкриття податкового провадження. Натомість податкове провадження вже спрямоване на винесення рішення, яким встановлюється або визначається податкове зобов’язання.

Важливе значення має можливість виправлення декларації. Це ще одна несподіванка для багатьох платників податків, які прибувають до Польщі з інших країн. Виправлення податкової декларації, якщо воно здійснюється у належному порядку, не тягне негативних наслідків, окрім обов’язку сплатити податок із відсотками. Зокрема, у такому випадку воно не повинно бути пов’язане з податково-кримінальною відповідальністю. Як правило, платник податків може виправляти подані декларації у будь-який час, також під час перевірочних дій, однак це право призупиняється на час податкової перевірки або податкового провадження в межах, охоплених такою перевіркою або провадженням. Виправлення, подане у цей період, не має правових наслідків. Після завершення податкової перевірки право на виправлення загалом поновлюється, тоді як після податкового провадження воно зберігається лише в частині, не охопленій рішенням.

На практиці це означає, що момент реакції має ключове значення. Якщо платник податків зорієнтується достатньо рано, він ще може впорядкувати розрахунки, документи та можливі виправлення. Якщо ж справа перейде на етап перевірки або провадження, простір для дій істотно звужується.

3. База оподаткування і ставка податку

Предметом оподаткування є доходи, що не мають покриття у задекларованих джерелах, або доходи, що походять із незадекларованих джерел. Закон про PIT визначає їх як доходи, що відповідають перевищенню витрати над оподаткованими доходами або неоподатковуваними доходами, які платник отримав до здійснення витрати.

Законодавче поняття «витрати» є ширшим за його звичайне розуміння. Воно охоплює не лише кошти, фактично витрачені в даному році, але також вартість майна, накопиченого в податковому році. Якщо неможливо встановити рік, у якому кошти були накопичені, закон передбачає спеціальні правила їх кваліфікації.

Отже, база оподаткування відповідає різниці між відомими органу витратами або приростом майна та коштами, які платник податків може показати як такі, що походять з оподаткованих, звільнених від оподаткування, таких, що не підлягають оподаткуванню, або іншим чином податково «легальних» доходів. Якщо протягом року таких перевищень більше, базою оподаткування є їхня сума.

Ставка податку є дуже обтяжливою: фіксований податок на доходи становить 75% бази оподаткування. Податок встановлюється рішенням компетентного податкового органу за рік, у якому виникло перевищення витрат над законно підтвердженими джерелами фінансування.

Варто також пам’ятати про одне важливе правило. Якщо в ході провадження буде встановлено конкретне джерело раніше незадекларованих доходів та їхній розмір, ці доходи мають оподатковуватися за правилами, властивими для цього джерела, а не автоматично за санкційною ставкою 75%.

4. Позики та дарування як джерело фінансування

Найчастішою лінією захисту платників податків є посилання на позики, дарування, підтримку родини, кошти від партнера, готівкові заощадження або доходи, отримані за кордоном. Такі пояснення можуть бути ефективними, але лише тоді, коли вони є достовірними, послідовними і можуть бути підтверджені документами або принаймні переконливо вірогідно обґрунтовані.

Самого твердження, що гроші походили від родини або з давньої позики, зазвичай недостатньо. Орган буде перевіряти, коли кошти були передані, у якій формі, чи існувала угода, чи були банківські перекази, чи дарувальник або позикодавець сам мав кошти, що дозволяли надати таку підтримку, а також чи була ця дія правильно розрахована з податкової точки зору.

Посилання на позику або дарування може також спричинити окремі податкові наслідки. Якщо позику або дарування не було заявлено у належний строк, платник може уникнути 75% податку на незадекларовані доходи, але водночас наразитися на санкційне оподаткування, властиве для незадекларованої позики або дарування. У випадку позик це 20% ставка PCC.

Тому посилання на позики і дарування має бути попереджене аналізом не лише того, чи є пояснення правдивим, але також того, які податкові наслідки викличе його подання органу. Іноді це найрозумніша стратегія, яка, однак, може виявити додаткову проблему, що раніше не була предметом зацікавлення податкової.

5. Кілька зауважень з перспективи представника

З перспективи представника найбільшою проблемою є те, що клієнти дуже часто звертаються занадто пізно. Зазвичай це відбувається лише тоді, коли вони вже встигли подати пояснення в межах перевірочних дій або податкової перевірки. Ці пояснення бувають неповними, хаотичними, непослідовними або написаними під впливом помилкового припущення, що справа «якось з’ясується».

У таких ситуаціях найбільшим викликом є підготовка стратегії, яка, з одного боку, буде змістовно правильною, а з іншого – узгоджуватиметься з тим, що платник уже раніше пояснив органу. У справах щодо незадекларованих доходів плутанина у поясненнях є особливо шкідливою. Орган оцінює не лише документи, але також правдоподібність представленої історії, хронологію подій, логіку грошових потоків і відповідність наступних пояснень попереднім.

Окремою групою є платники податків, які прибули до Польщі з-за кордону. Вони часто мають реальні джерела доходів поза Польщею, але бояться їх розкривати. З одного боку, вони побоюються повторного оподаткування в Польщі, з іншого – обміну інформацією з державою джерела доходу. Ці побоювання не завжди обґрунтовані. У багатьох випадках ключове значення мають податкова резидентність у період отримання доходу, відповідна угода про уникнення подвійного оподаткування, характер доходу та те, чи були кошти отримані до переїзду до Польщі.

Розкриття закордонного джерела фінансування не означає автоматично, що дохід буде повторно оподаткований у Польщі. Часто можна довести, що кошти походили з періоду, коли платник не був польським податковим резидентом, або що дохід уже був оподаткований за кордоном, звільнений від податку чи не підлягав оподаткуванню в Польщі. Водночас рішення про подання такої інформації має бути попереджене аналізом ризиків, включно з потенційним обміном податковою інформацією.

Отже, найкраща стратегія – швидка реакція. Уже перший виклик до подання пояснень слід сприймати серйозно. У справах щодо незадекларованих джерел доходів найважливішими є: хронологія, документи, послідовність пояснень і усвідомлення податкових наслідків кожної версії, представленої органу.

д. н. Марчін Горазда, адвокат, Партнер компаніїї Gorazda, Świstuń, Wątroba i Partnerzy adwokaci i radcowie prawni

Євген Мотрич, адвокат компанії Gorazda, Świstuń, Wątroba i Partnerzy adwokaci i radcowie prawni