Проблемні питання визначення податкового статусу українських підприємців, які прибули до Польщі у зв’язку із російською агресією.
Після початку відкритої російської агресії на території України, Рада Європейського Союзу прийняла виконавче рішення 2022.382 від 04.03.2022, яким відзначила масовий наплив переміщених осіб з України та відповідно до статті 5 Директиви 2001/55/ЄС від 20.07.2001 встановила для них режим тимчасового захисту (далі – «Рішення Ради»).
Рішення Ради поширюється, зокрема на громадян України, які проживають в Україні до 24 лютого 2022 року, переміщених з України 24 лютого 2022 року або пізніше, внаслідок військового вторгнення російських збройних сил, що почалося на цю дату.
Прийняття Республікою Польща спеціального закону Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території цієї держави від 12.02.2022, спричинило надання визначеній категорії громадян, зокрема, права на працевлаштування та ведення бізнесу на території Польщі, що призводить до необхідності сплачувати податки в цій країні.
Разом з тим, наявна значна кількість громадян України (самозайнятих осіб, фізичних осіб-підприємців), які планують продовжувати отримувати доходи від підприємницької діяльності з України чи інших країн, аніж Польща, що, зокрема, безпосередньо стосується широкого коло фізичних-осіб підприємців, зайнятих в сфері ІТ-послуг.
При цьому виникає питання чи будуть підлягати оподаткуванню такі доходи оподаткуванню також і в Польщі, а якщо так, то яким чином розраховуватимуться податкові зобов’язання.
Відповідь на зазначене питання стосується визначення статусу фізичної особи в якості податкового резидента відповідної країни.
Статус резидента платника податків визначає обсяг покладеного на нього податкового зобов'язання: чи підлягає платник податків необмеженому (з усіх своїх доходів, незалежно від їх країни походження) або обмеженому податковому зобов'язанню (з доходів, джерелом походження на території відповідної країни).
Правила в Україні:
Так відповідно до змісту Податкового кодексу України (далі-ПКУ), встановлено критерії визначення статусу податкового резидента України:
-
фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
-
Якщо місце постійного проживання є одночасно в Україні, і за кордоном, то громадянин вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки в Україні. Під центром життєвих інтересів розуміється: сім’я, навчання, робота, реєстрація підприємцем, майно, отримання пенсії тощо.
-
Якщо місце постійного проживання відсутнє у жодній з держав, а центр життєвих інтересів складно визначити, то громадянин є резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.
-
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Правила в Польщі:
Щодо встановлених критеріїв визначення статусу податкового резидента фізичної особи в Польщі, то вони врегульовані Законом Республіки Польща про податок на доходи фізичних осіб від 26 липня 1991 року (далі-Закон).
Так, відповідно до статті 3(1) Закону, фізичні особи, якщо вони проживають на території Республіки Польща, підлягають оподаткуванню податковим зобов'язанням з усіх своїх доходів (доходів) незалежно від місця знаходження джерел доходу (необмеженого податкового зобов'язання).
З іншого боку, фізичні особи, які не мають місця проживання на території Польщі, обкладаються податком лише на доходи (доходи), отримані на території Польщі (обмежене податкове зобов'язання).
Згідно статті 3(1а) вищезгаданого Закону, фізична особа, є податковим резидентом Польщі, якщо:
-
має центр особистих або економічних інтересів на території Республіки Польща (центр життєво важливих інтересів), або
-
перебуває на території Республіки Польща більше 183 днів у податковому році (ця умова є незалежною основою для визнання певної категорії осіб резидентами, незалежно від вищезазначеного володіння центром життєвих інтересів на території Республіки Польща).
Перераховані вище умови розділені з'єднанням «або», що рівносильно тому, що досить задовольнити будь-який з них, щоб вважати, що людина має місце проживання в Польщі.На вказаних осіб поширюється необмежене податкове зобов'язання в Польщі. Вони оподатковуються з усіх своїх доходів (доходів) незалежно від місця знаходження джерел доходу.Польський законодавець, додавши статтю 52zj до Закону, дозволив українським громадянам отримати статус податкового резидента Польщі на підставі письмової заяви з цього приводу.
Згідно з цим положенням, у випадку з громадянами України, які прибули на територію Республіки Польща з території України у зв'язку з військовими операціями, що здійснюються на території цієї країни, виконання умови, встановленої частиною 1 статті 3 (1а)(1) Закону, в період з 24.2.2022 по 31.12.2022, визначається на підставі письмового декларування цієї особи про наявність на території Республіки Польща центру особистих або господарських інтересів (центру життєвих інтересів).
У травні 2022 року BRDO (Українське бюро ефективного регулювання) та ІТ Асоціація України звернулися до урядів та міністерств фінансів Польщі, Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резидентство підприємців-біженців, які опинилися в цих країнах.
У листі-відповіді Міністерства фінансів Республіки Польща від 06.07.2022 року, було наголошено, що компетентні органи Польської Республіки не заперечують можливості утримувати громадянами України, які прибули до Польщі після 24.02.2022 року центр життєво-важливих інтересів в Україні у воєнний час для застосування положень частини 1 статті 3(1а)(1) Закону.
Проте, залишається не до кінця визначеним питання застосування до громадян України критерію перебування на території Республіки Польща більше 183 днів у податковому році, тобто чи не вважатимуться такі особи податковими резидентами Польщі після настання вказаної умови, незалежно від дотримання критерію наявності центру життєвих інтересів.
Тлумачення статтей 3(1а) та 52zj Закону в сукупності, дозволяє дійти до висновку, що після виконання умови перебування на території Республіки Польща більше 183 днів у податковому році, громадянин України може ідентифікуватися податковими органами Республіки Польща відповідно до положень Закону як резидент, проте правозастосовча практика з даного питання, наразі, відсутня.Разом з тим, положення статті 3(1), (1a), (2a) і (2b) Закону застосовуються з урахуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Республіка Польща (стаття 4а Закону про податок на доходи фізичних осіб).Тому навіть, якщо у світлі національного законодавства Польщі особа буде відповідати критеріям податкового резидента Польщі, необхідно застосувати відповідні критерії, що містяться в міжнародному договорі, щоб визначити, яка держава є фактичним місцем проживання цієї особи для цілей оподаткування.
Конвенція про уникнення подвійного оподаткування:
Конвенція від 12 січня 1993 року між Урядом Республіки Польща та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал (далі-Конвенція), є невід’ємною частиною права обох держав, а її положення мають вищий пріоритет над нормами національного законодавства.
Відповідно до статті 4(1) Конвенції, у значенні цієї Конвенції термін "особа, яка проживає в Договірній Державі" означає будь-яку особу, яка, відповідно до законодавства цієї Держави, оподатковується там через своє місце проживання, звичайне місце проживання, головний офіс або будь-який інший критерій подібного характеру. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в Договірній Державі за доходами, отриманими тільки в цій Державі, або майном, розташованим у цій Державі.
Відповідно до статті 4(2) вищезазначеної Конвенції, якщо фізична особа проживає в обох Договірних Державах, її статус визначається відповідно до таких правил:
- особа вважається доміцильованою в Договірній Державі, в якій вона має звичайне місце проживання; якщо він має своє звичайне місце проживання в обох Договірних Державах, він вважається доміцильованим у тій Державі, з якою він має більш тісні особисті та економічні зв'язки (центр своїх життєво-важливих інтересів);
- якщо неможливо визначити, в якій Договірній Державі особа має центр інтересів, або якщо вона не має постійного місця проживання в будь-якій з Договірних Держав, вона вважається доміцильованою в Договірній Державі, в якій вона зазвичай проживає;
- якщо він постійно проживає в обох державах або не проживає в будь-якій з них, він вважається доміцильованим у державі, громадянином якої він є;
- якщо він є громадянином обох держав або не є громадянином будь-якої з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.
Текст Типової конвенції, що становить типову угоду про уникнення подвійного оподаткування, а також формулювання Коментаря до неї були розроблені консенсусом усіма державами-членами ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), не є джерелом загальновизнаного права, але вони є вказівкою на те, як тлумачити положення угод про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з Коментарем до Типової конвенції ОЕСР, наявність постійного житла означає, що фізична особа організувала та зарезервувала його для свого постійного користування, на відміну від перебування в певному місці, але в таких умовах, які показують, що дане перебування призначене на короткий час. Якщо фізична особа має житло в обох Договірних Державах, то пріоритет надається державі, з якою особа має ближчі особисті та економічні зв’язки.Під такими зв'язками Коментар має на увазі значення центру життєвих інтересів, при визначенні якого необхідно враховувати сімейні і соціальні відносини, зайнятість, політичну, культурну та будь-яку іншу діяльність, місце господарської діяльності і місце, з якого він управляє своїм майном.Очевидно, що в разі наявності колізії між змістом внутрішніх положень податкового права, зокрема щодо застосування встановленого ст. 3(1а) Закону критерію проживання на території Республіки Польща понад 183 дні в податковому році та відповідних положень ст. 4 Конвенції в частині визначення статусу податкового резидента, пріоритет мають відповідно норми міжнародного договору.Відтак, видається можливим збереження «центру життєвих інтересів» переміщених у зв’язку із військовими діями громадян в Україні, оскільки знаходження їх на території Польщі незалежно від періоду такого тимчасового перебування, відбувається в якості осіб, які мають статус тимчасового захисту на підставі виконавчого Рішення Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 та Закону Республіки Польща Про допомогу громадянам України у зв’ку зі збройним конфліктом на території цієї держави від 12.03.2022.
Підсумовуючи вищевикладене варто зазначити, що, наразі достеменно не відомо як саме податкові органи Республіки Польща будуть застосовувати відповідні норми національного законодавства та положення Конвенції.
Платники податків мають право в індивідуальному порядку звертатися до компетентного податкового органу Польщі з запитами про надання податкової консультації з огляду на конкретні обставини кожної справи.
Хочемо поінформувати, що зі статтею польською мовою можете також ознайомитись на нашій сторінці.
